02 серпня 2009

Наші друзі та знайомі


Почалось все з того, що я сьогодні чекаючи на таксі знайшов мобільний телефон. Якась старенька модель Samsung. Як людина чесна, я вирішив повернути його власнику.

Проте зразу виникла проблема, телефон був виключеним і при включенні почав вимагати пін-код сім-карти. Після другої невірної спроби я вирішив продивитись телефонну книгу телефона використовуючи власну сім-карту. Знайшлось аж 6 записів. Робити немає чого - почав по них передзвонювати намагаючись хоч щось взнати про власника цього телефону.

Реакція моїх співрозмовників (це були як чоловіки, так і жінки) мене вразила. Після мого пояснення кожен зразу заявив, що це його телефона, двое сказали що їхніх хороших знайомих. Мою первинну перевірку (назвати модель апарату) не пройшов ніхто. Після чого двоє зразу "відморозились" і, навіть не захотіли допомогти мені знайти власника пропажі. Решта погодилась попитати своїх знайомих, проте тон у них був уже доволі прохолодний. І тільки одна людина згодилась приїхати на днях, аби по фотографіях у телефоні допомогти знайти власника.

Навіщо я це все писав? А все для того аби ми задумались над своїми друзями та знайомими. Я вам описав на конкретному прикладі, який мене неприємно вразив. Можливо, власник був, мягко кажучи, "поганою людиною"? А, можливо, його друзі та знайомі є такими "друзями"? Подумати є над чим і є нагода ще раз приглянутись до людей, що нас оточують.

Запитаєте що я буду робити з телефоном? А нічого... Закину його кудись у кладовку. Можливо і появиться власник, проте йому прийдеться пройти тест - назвати правильний пін-код.

На цьому все.
3c1cefeba6290f03fc84b5c3395d1e27

2 коментарі:

Unknown сказав...

Чувак... Був один ще сумніший випадок з одним кентом, який теж знайшов телефон і вирішив його віддати. Набили стрєлку з власником. Але власник прийшов не один, а з мєнтами, і вони разом дали добродєтєлю канкретних п@здюлін. Так шо подумай, доброта наказуєма.

Unknown сказав...

...всяке буває...